Газета по-українськи: "Олег Мінько не малював 10 років на знак протесту"
07 вересня 2010
У столичній галереї “АВС-арт” відкрилася виставка живопису Олега Мінька. Також видали альбом 72-річного художника, де вперше зібрали його графічні й живописні твори, починаючи із 1960-тих. Біографічний есей до альбому Світлана Єременко назвала “Живопис як молитва”.
"Митець — свідок свого часу, — сказав на відкритті виставки Олег Мінько. - Той біль мусиш виразити на полотні. Мені часто закидають, що мої роботи сумні. Вони не сумні, а дають до думання. А думки від них різні, що у людини болить. Митець не може працювати на замовлення, тоді він фальшивий. Я не міг розміняти талант художника на дрібне підлабузництво".
"Олег Мінько безкомпромісний у мистецтві, - каже народний депутат України Степан Давимука. - Коли на нього почали тиснути — відкинув все, зробив найжорстокіше — 10 років не малював".
Мінько вчився у класиків — художників Романа Сельського і Карла Звіринського. Його однокурсниками були митці Іван Марчук, Любомир Медвідь, Роман Петрук. Іван Марчук прийшов на відкриття виставки Мінька. Кілька разів вибігав надвір, весь вечір у генія дзвонив мобільний піснею “Ой у вишневому садочку”.
"Ця виставка за задумом повинна відбивати структуру альбому, - каже директор галереї Алла Маричевська. - У одному залі представлені абстрактні роботи, з яких автор починав. Ці роботи 60-тих років цілком у контексті модернізму, який розвивався тоді у Європі, і водночас протест проти соцреалізму. Другий зал — його романтичний реалізм. Це шпарина, де художник міг душею відпочити, але не піддаватися ідеології. Третій зал, великий і центральний - роботи фігуративні. У книзі це назвали “Повернення до себе”. Мудрість, яка визріла роками після життєвих перипетій. Мене зачепила картина “Пророк”. Доволі цікавий, з таким модерновим годинником, рече щось, підняв палець — це і настанова, і засторога. Автор настільки глибокий, що кожного разу читаєш картину і бачиш новий шар змісту".
Ім’я Олега Мінька увійшло до підручників з історії української та зарубіжної культури ХХ століття та основ естетики. Його називають “Львівською легендою образотворення”. Мистецтвознавці називають стиль Мінька “Слов'янською гілкою” європейського експресіонізму. Молодим художникам майстер радить: "Не треба бути модним і наслідувати когось популярного. У них треба вчитися і робити своє".
http://gazeta.ua/index.php?id=353364
|
| | |
«ШЕВЧЕНКІВ ТРАВЕНЬ»  21 травня 2024
Галерея «АВС-арт» уже вдруге реалізує мистецький проєкт «Шевченків травень», започаткований 2014-го, коли визначну річницю Кобзаря відзначала не лише Україна, а й світ. Як не парадоксально, саме тоді на наших теренах почалася – для когось непомітно й не помічено – війна, котра зараз переросла в повномасштабну. Й на це вже не можна не зважати: Шевченкові слова «Борітеся – поборете» вкотре стали екзистенційною настановою в правдивій боротьбі за життя. Тож і шевченкіана наших воєнних днів набула іншого звучання, зберігаючи, проте, первинний задум: нагадати про 22 травня 1861 року, дату перепоховання Кобзаря, коли його назавжди повернули в Україну з московії. |
Яців Роман
Народився 26 серпня 1956 р. у м. Ходорів на Львівщині. Художник, історик і теоретик мистецтва, організатор науково-творчих проектів, педагог. Закінчив відділ проектування інтер’єру і меблів Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (тепер – ЛНАМ; 1978).
|
|
