AVSart Gallery
AVSart Gallery

Про галерею

Колекція

Виставки

Арт-вісті

Контакти
Головна  Контакти  Мапа сайту 

Виставки

Головна / Виставки / Виставки / Ольга Кравченко. Живопис

Ольга Кравченко. Живопис

19 грудня 2023 - 10 січня 2024

Персональна виставка знаної київської мисткині Ольги Кравченко представляє її художній доробок крайнього десятиріччя: від «Нетривалого перемир’я на Грушевського» й «5-го каналу» (2014) до «Енея» та «Вибуху» (2022), коли велика війна дісталася навіть Воловця на Закарпатті, враз змінивши його ландшафт, а також «Порожніх вікон» чи «Контрастів і війни» (2023), де на тлі чорних вигорілих вікон-зіниць, розбомблених дахів столичних будинків і скаліченої станції метро «Лук’янівська» стоять розпологи зі смаковитими барвистими ванільно-шафрановими великодніми пасками.

За назву виставки взято рядок поезії Анатолія Лупиноса, писаної ще в 70-ті роки минулого століття. Поет, дисидент, котрий зі студентських років боровся проти російської колоніальної диктатури. Від першого ув’язнення 1956 року пройшов умови Владимирського централу, понад десять років строгого режиму мордовського Дубравлагу і з 1971 року пережив найстрашніше ув’язнення у Дніпропетровській психлікарні. Ще тоді Анатолій Лупиніс дав нам розуміння екзистенційного характеру російсько-української війни.
Сюжетів на тему війни в зазначений період творчості в Ольги Кравченко лише декілька. І це не дивно. Адже зайшле Зло, як говорить сама художниця, точиться крізь наші думки повідомленнями про бойові дії з фронту, поверненнями наших героїв на щиті ятрить скорботою в серці, печаллю в душі. Точить наш чистий організм свободи духовної, соціальної, свободи волі. Натомість переважають полотна, скажемо так, оптимістично загойні, де пребагато природної краси з її непроминальною циклічністю («Літо», «Гуцульщина», «Світанок», «Тануть сніги»), наше людське побутування в дивовижних у своєму розмаїтті архітектурних мотивах («Балкон», «Станція Воловець уночі», «Париж перед відкриттям») та сюжетних композиціях у «Юних танцюристах», в «Очікуванні Різдва», «Продають гарбузи».
…Коли вибрана натура, а пані Оля працює тільки з натурою. Коли вибрано ракурс, а вона вміє знайти його такий несподіваний, що вас це зачудує. І зроблено начерк. Починається кропіткий довготривалий сакральний процес медитації на колір. Тож її стилістична наївність тільки на позір видається такою легкою, й це далеко не вислід її імпресій.
Цими роботами зі звичними нам темами, мотивами, а головне найулюбленішими персонажами художниці – квітами – в усьому різноманітті від святої простоти до найвигадливіших форм, у затятій енергії цвітіння як одній із висот форм буття, стверджується тривкість і вічна тривалість нашого українського життя.
Алла Маричевська,
артдиректорка галереї «АВС-арт»

Афіша

«ПРОСТІР ПЕРЕБУВАННЯ»22 квітня 2024

Персональна виставка одеського художника Дмитра Величка вперше презентується в Києві, що дає можливість поціновувачам мистецтва увійти в його авторський «Простір перебування», відзначений особливим світовідчуттям. Своїм нефігуративним композиціям Дмитро Величко свідомо не дає назви, запрошуючи глядача до співтворчості. Це спонукає замислитися про тотожності/подібності/відмінності в синонімічному ряді: простір буття, розташування, знаходження, присутності, перечікування…

Митці

Коцка Андрій Андрійович Коцка Андрій Андрійович
(23.06.1911, Ужгород – 3.11.1987, Ужгород) – український живописець. Навчався (1927-1931) у Публічній школі малювання в Ужгороді (у Й.Бокшая, та А.Ерделі); на відділенні монументального мистецтва в Академії образотворчого мистецтвва в Римі (1940-1942, у Ф.Ферроці).