AVSart Gallery
AVSart Gallery

Про галерею

Колекція

Виставки

Арт-вісті

Контакти
Головна  Контакти  Мапа сайту 

Виставки

Головна / Виставки / Виставки / Сергій Кириченко. Малярство

Сергій Кириченко. Малярство

10 - 28 травня 2016

Щонайперше враження від виставки Сергія Кириченка: ви вступили до зали, й одразу ж перед очима – немовби дивовижний сад, чарівна країна за вікном. За багатьма, власне, вікнами. Стоїш, а свідомість наче занурюється у той незбагненний світ композицій із якихось майже незнаних рослин… У ту теплу й таку відкриту та щиру декоративність цих картин.

Десь так само прийшло до нього й мистецтво малярства, коли у своїй майстерні – тісному напівтемному підвалі – набивав на кульман, що лишився од попереднього власника робітні – архітектора, одразу по двадцять аркушів ватманського паперу, ставив на підлогу відро води – і малював, експериментував, спрагло шукав. Гуаш, олія, знову гуаш… Перестав ходити на виставки. Про свою ще й гадки не мав, та й усі відомі зали не по ньому тоді видавалися. Часом навідувався Євген Рахманін, друг і навчитель, уже знаний художник. Придивлявся, радив не гнатися за результатом, за красою. Малюй – і все…
А може, тоді й прийшла до нього ота жага малювання, невситимість пізнання таємниць і кольору, і форми. Коли після металургійного технікуму зненацька поїхав із рідного Нікополя до Одеси — вступати до славетної «Греківки». У 29 років, разом із 18-літніми – тому й на другий курс одразу, щоби хоч трохи вирівняти вікову різницю. Бо відкрилася йому ніби прірва, й він стрибнув туди одразу, наче підсвідомо знав, що то – у філософському сенсі – безодня життя. Бо за спиною вже нависав тягар у три тисячоліття. Й з епохи неоліту мистець змальовує ті дивовижні рослини й дерева, хоч сказати так – замало, адже це лише форма. Змальовує взори, на які ментально, медитаційно відгукується українська душа, «українська візерункова пам’ять, як ми реагуємо на орнаменти, на квіти», – за визначенням художника Сергія Савченка, котрий схарактеризував стиль побратима як «трансформацію свідомості, спрямовану на виявлення себе правдивого» (в сенсі – справжнього, істинного).
А потім був Майдан. І полон – схопили в Маріїнському. На щастя, нетривкий, але й понині відгукується потребою в лікуванні. Майдан із його потужною енергетикою, що круто міняла не лише долі, а й характери і навіть ментальні основи. «Стільки гарних людей на один квадратний метр! Таке було відчуття, що ми на щось чекаємо. Я зрозумів там, що українці – воїни, що я – воїн». Де все воно тепер – інше питання… Але не питання, чому Сергій Кириченко повернувся до творчості аж через рік. Як і те, звідки беруться сили, аби писати такі незвичайні й глибокі роботи. Без світла («якби було – я б його увімкнув»), без потрібного простору, у глухому темному підвалі, що зветься майстернею художника. Це протистояння: життя тебе стискає, а ти не даєшся, хочеш розквітнути. Тому й постає в роботах Сергія Кириченка чарівний заквітчаний край, сповнений життєрадісністю, теплом, ніжністю й енергетикою, що зв’язує автора з праджерелами й нинішнім часом. 
Роман Кракалія,
заслужений журналіст України

Афіша

«ПРОСТІР ПЕРЕБУВАННЯ»22 квітня 2024

Персональна виставка одеського художника Дмитра Величка вперше презентується в Києві, що дає можливість поціновувачам мистецтва увійти в його авторський «Простір перебування», відзначений особливим світовідчуттям. Своїм нефігуративним композиціям Дмитро Величко свідомо не дає назви, запрошуючи глядача до співтворчості. Це спонукає замислитися про тотожності/подібності/відмінності в синонімічному ряді: простір буття, розташування, знаходження, присутності, перечікування…

Митці

Бевза Петро Бевза Петро
Народився 1 січня 1963 року. Живе і працює у Вишневому та в Києві. 1985 року закінчив Київський державний художній інститут. Із 1990 року – член Національної спілки художників України.