AVSart Gallery
AVSart Gallery

Про галерею

Колекція

Виставки

Арт-вісті

Контакти
Головна  Контакти  Мапа сайту 

Виставки

Головна / Виставки / Виставки / Сергій Прінь. Малярство, левкаси

Сергій Прінь. Малярство, левкаси

 7 - 25 лютого 2017

…Казати, що роботи Сергія Пріня припали до душі «з першого погляду», означало б кривити душею. Вони, радше, викликали підсвідомий спротив, а з ним і сумнів у щирості автора. Водночас було в живописних полотнах донецького майстра оте невловне «щось», котре знову і знову змушувало вертатися до них, щоб хоч трішки те «щось» матеріалізувати в конкретне враження. 
Мистець «прокинувся» в ньому пізно, аж на двадцять третьому році життя, після закінчення індустріального технікуму. Довелося починати з нульової позначки і сходинка за сходинкою долати школу професійної майстерності. Спершу – Донецьке художнє училище, згодом – відділення монументально-декоративного розпису художньо-промислового інституту в Харкові. Через чотири роки після отримання диплому вже мав у кишені квиток члена Спілки художників України, а у творчому активі – колективні й персональні виставки в Донецьку, Харкові, Києві. Художником-монументалістом так і не став, проте й літа, проведені в інститутських аудиторіях і майстернях, не вважає пущеними за вітром.
Навпаки: академічний монументалізм прищепив йому смак до експерименту, розкутості й творчої свободи. В інституті серйозно «перехворів» спершу на П.Сезанна, потім на Ф.Леже, М.Шагала, П.Пікассо. Спадщина цих майстрів і досі лишається орієнтиром для донецького живописця в його пошуках та експериментах із композицією, формою, кольором, фактурою поверхні полотна. 
Звернення мистця до малярської класики XX століття має характер здебільшого аналітичний, хоча подеколи Сергій свідомо вдається до «цитування» першоджерела. Скажімо, Сезанн для нього – то один із найвидатніших колористів, палітру якого не спроможна відтворити найсучасніша поліграфія. Шагал допомагає Пріневі віднайти правильні інтонації наївно-щирого сприйняття довколишнього світу. А Пікассо надихає на постійний пошук нестандартних формальних рішень, експериментів, що виливаються у варіативність низки композицій на одну й ту саму тему.
Одмінною рисою С.Пріня треба визнати його послідовне (за деякими винятками) ігнорування таких жанрів, як пейзаж, портрет, натюрморт. Більшість творів майстра – сюжетні композиції, що мають своєю змістовою серцевиною своєрідне віддзеркалення нашого не вельми радісного сьогодення. Це власний казковий світ, де неживі предмети наділені емоціями, здатні відчувати красу й потворність, сприймати чужий біль як власний. На окремих полотнах автор може бути іронічним, навіть в’їдливо-саркастичним: свідомо зіставляючи цінності вічні з удаваними, мистець мовби запрошує глядача до діалогу, дискусії, змушує задуматися над тим, як живемо й куди йдемо.
Поруч із темами міста, музики, світу «задзеркалля», втілених у формі своєрідних живописних казок-притч, у доробку художника значне місце посідає тематика релігійна. Звернення до біблійних і євангельських сюжетів – зовсім не данина моді. Живописні полотна-«ікони» в класичному розумінні цього терміна стали логічним продовженням центральної лінії творчості С.Пріня, що її можна визначити як філософське осмислення буття людини на землі, таких одвічних і неодновимірних понять, як мить і безкінечність, добро і зло, радість і горе, любов і ненависть. Кожен твір цієї тематики сам автор називає вільною копією певного традиційного іконописного сюжету. І робиться це для того, аби канонічно-строгий сюжет наповнити новим змістовим контекстом.
…Коли Сергій Прінь лишався у своїй донецькій майстерні на самоті з непочатим прямокутником полотна, то часто згадував столицю, де до нього скоріше, ніж у шахтарському краї, прийшло визнання. Спливала в пам’яті в’юнка вулиця, що збігає з княжого Верхнього міста на Поділ. Тут – багато друзів і знайомих, тут чується як удома і вже не мислить без Києва свою подальшу творчу долю.
Володимир Могилевський,
кандидат мистецтвознавства

 

 

Афіша

«СІРА ПЕЙНА»19 березня 2024

«Сіра Пейна» – нова виставка живопису й графіки Анатолія Дністрового, названа, як і його нова повість «Сіра Пейна» (К.: Віхола, 2023. – 208 с.), що презентуватиметься в рамках події 13 квітня. Колір Payne’s grey, інспірований палітрою англійського художника Вільяма Пейна, добре відомий серед живописців і акварелістів – він відзначається темною глибиною з металево-синім відтінком.

Митці

Харакоз Володимир Вікторович Харакоз Володимир Вікторович
Володимир Харакоз народився 1949 року. Закінчив Естонський державний художній інститут. Член Національної спілки художників України (1992). Працює як живописець і графік.